В цьому вірші є слово, яке потребує окремого розгляду і це - антіламбаномай. Воно має своєрідну амплітуду значень в перекладах, які можна розділити на дві групи. До однієї частини відносяться ті, де слова вказує на «давання панам», інша – на «давання панів». В перекладі Огієнка слово має такий зміст: вони (пани) добродійства Божі приймають; в Хоменка: ті, які зазнають від них (панів) послуг; в Турконяка: ті, хто користується їхніми послугами; в Громова: вони (пани) віруючі та улюблені, які чинять благодіяння; в Синодальному перекладі: они (господа) верные и возлюбленные и благодетельствуют им; в сучасному російському перекладі: их (господ) услуги принимают люди верующие и любимые Богом.

В 3-му розділі Павло дає інструкцію Тимофію відносно єпископа, якими якостями повинен володіти віруючий чоловік для обрання на таке служіння. В Листі Титу (1:5-9) на відміну від 1-го Листа Тимофію (3:1-7), апостол вживає два слова: пресвітери (1:5) та єпископ (1:7). Тут повстає питання: чому апостол вжив в одному випадку слово «єпископ», а в іншому «пресвітер» та «єпископ», і він мав на увазі одне чи два служіння?

В Листах Тимофію апостол Павло приділяє особливу увагу вірі людини, що видно з частоти використання слова пістіс – віра, вірність (18 разів в 1Тим. і 8 разів в 2Тим.). На протязі Листів Павло показує Тимофію значення віри в житті людей. Апостол демонструє, чого досягає чи набуває людина, коли має особисту віру в Бога та Ісуса Христа: вона з’єднана з Ними і рахується спасенною. А також, що відбувається з втратою віри людини в Господа: вона роз’єднана з Ним і позбавляється спасіння.

Вірш 2:8 потребує пояснення, бо в ньому є слово, яке необхідно пояснити і правильно визначити його місце в реченні.

Читаючи 2:8, в мене завжди виникало питання: як можуть бути руки без гніву та сумніву? В укр. тексті так побудоване речення, що слово сумнів відноситься до рук. Синодальний переклад має подібний порядок слів. В такому випадку як руки можуть мати сумнів і що це означає? Для роз'яснення потрібно дати визначення слова діалогісмос, яке перекладають як сумнів.

Порівнюючи переклади на цей вірш, можна побачити, як "земний фактор" часто залишається в нашій уяві про Бога. Всі відомі мені переклади подають вірш так: "Єдиний, Хто має безсмертя і живе в неприступному світлі..." В чому тут виникає питання? На перший погляд все виглядає правильно і логічно відносно Бога, Який живе чи перебуває в неприступному світлі. Але в грецькому тексті відсутній прийменник "в", тому переклад "в неприступному світлі" невдало передає думку автора чи суть вірша.

Після вступної частини (1 розділ), апостол в 2-му розділі вказує Тимофію на молитву. Чому Павло розпочинає саме з молитви? Особисто для нього молитва являється першочерговою в поклонінні Богу в церкві і цьому апостол навчає Тимофія: "Отже благаю перше всього звершувати молитви..."

В 1-му Листі Тимофію 1:9 говорячи про Закон, апостол Павло вказує на дві категорії - це (1) праведник і (2) беззаконники, непокірні і т.д. Як для мене, цікавим є те, як саме апостол характеризує і розділяє одну і другу категорії. До першої відноситься праведник, якого апостол чомусь виділив в однині, тоді як до другої відносяться беззаконники, непокірні, безчесні і грішники в множині. Таке розмежування на однину і множину не випадкове в 1:9 і може свідчити про Праведника (Ісуса Христа) і беззаконних людей. Якби Павло мав на увазі праведних людей, то не робив би переміну від однини до множини.

Вірш 2:15 має два варіанта читання слова мено, яке перекладається тут перебувати/пробувати. В усіх основних грецьких текстах (Текст Більшості, Текстус Ресептус і Критичний Текст) цей вірш одинаково передається і що стосується слова мено, то дієслово всюди має множинну форму третьої особи, тобто «вони пробувають». Але в перекладах чомусь зустрічається два читання: вона пробуде і вони пробудуть.