Діатриба в Листі Римлянам
Читаючи Листа Павла, раніше я сприймав їх як монолог апостола, де він викладає свої думки від першого до останнього слова. Однак пізніше, вивчаючи Листи, я дізнався, що Павло часто використовував діалоги з умовним опонентом чи співрозмовником. Такий стиль діалогу, коли одна особа вставляє слова іншої людини і створює дискусію між співрозмовниками, називається «діатриба».
Діатриба - від гр. діатрібе (бесіда). М. Гаспаров дає їй таке опреділення: «Діатриба була специфічною усною формою мови, імпровізацією, яка виникала по конкретній причині і перед конкретною публікою; вона розвивалась із короткої бесіди і не уявлялась без прямого спілкування з аудиторією, обміну репліками... На письмі діатріба… була близькою з літературним діалогом, трактатом, памфлетом, сатирою, листом чи іншим традиційним жанром». Вона була популярною в Римі. Дивитися Вікіпедію. Діатриба (рос).
Одним з сами яскравих прикладів діатриби є текст Римлянам 3:1-9
- Отже, яка перевага бути юдеем, чи яка користь від обрізання? (опонент Павла, юдей-учитель, запитує)
- Велика перевага в усіх відношеннях. По-перше в тому, що їм ввірені слова/обітниці Божі. (Павло відповідає)
- Бо що ж? Якщо деякі не повірили, чи невірність їхня скасовує вірність Бога? (опонент Павла, юдей-учитель)
- Хай не буде цього. Бог є ж істинним, всяка ж людина – брехун, так як написано: щоб Ти був оправданим в словах Твоїх і переможеш, коли осуджуєшся Ти. (Павло)
- Якщо ж неправедність наша праведність/справедливість Божу представляє, що скажемо? Чи не буде Бог неправедний, виявляючи гнів? (Говорю з людського погляду.) (опонент Павла, юдей-учитель)
- Хай не буде цього. Тоді як Бог буде судити світ? (Павло)
- Якщо ж істина Божа моєю брехнею звеличилась для слави Його, чого ж осуджують мене як грішника? (опонент Павла, юдей-учитель)
- Як нас зневажають і так кажуть деякі, що ми говоримо: робімо зло, щоб вийшло добро? Суд справедливий є таким. (Павло)
- Отже що? Ми маємо перевагу? (опонент Павла, юдей-учитель)
- Ні цілковито; бо ми раніше довели вину юдеїв та геленів/греків, що всі під гріхом... (Павло)
Цей текст тяжко пояснити, якщо не враховувати диатрибу. З цим погоджуються коментарі, які трактують ці вірші як монолог апостола. Бо тоді виникає трудність в пояснинні слів, коли віднести їх до Павла: «Якщо ж істина Божа моєю брехнею звеличилась для слави Його, чого ж мене як грішник осуджують?» Також нелогічно виглядає перехід від третьої особи множини «деякі, їхня» в 3:3, до першої особи множини «наша» в 3:5, а згодом до першої особи однини «моєю, мене» в 3:7, якщо це монолог.
Інший приклад діатриби є в 3:27-31. Поряд з тим в Листі є багато питань від умовного опонента, на яких апостол будує виклад (4:1, 9-10; 6:1,15; 7:7,13). Деколи апостол запитує свого опонента чи слухачів (6:2-3,16,21; 7:1). Це не повний список прикладів, але і цього достатньо для розуміння, як вживав Павло діатрибу в своїх Листах.
