В цьому вірші є два слова, які потребують пояснення. Український текст (переклади Огієнка, Хоменка, Турконяка) і російський Синодальний подають їх одинаково – це «Який вибрав» і «Який покликав»; рос. «избравший» та «призвавший».
Апостол в першому і другому розділах цього Листа (1:10 – 2:14) говорить про себе, відкидаючи звинувачення юдаїстів, які ставили під сумнів як авторитет самого Павла, так і його проповідь. Вище, в 1:11-12, апостол вказує, що Євангелію він отримав від Самого Христа, а в 1:15 показує чин Божої волі, чи Його уподобанню в своєму житті.
Змальовує він чин Бога двома словами: афорідзо і калео. В грецькому тексті це дієприкметники. Афорідзо перекладається як «відділяти, відмежовувати, обмежувати, опреділяти, відзначати», а калео – «кликати, називати, призивати, скликати, викликати».
Перше слово зустрічається 8 раз в Новому Завітв і 2 рази в Листі Галатам (Матв. 13:49; 25:32; Лук. 6:22; 13:2; 19:9; Рим. 1:1; 2Кор. 6:17; Гал. 1:15; 2:12). Основа його походить від «горідзон», яке є похідним слова «горизонт». Павло характеризує себе цим словом в Рим. 1:1 і Гал. 1:15, говорячи, що Бог його відділив. Хоча слово «вибрав», чи «избрал», подібне, але апостол не говорить тут про вибрання. Ізраїль є вибраним Божим народом, а себе Павло називає відділеним серед вибраних для особливого служіння – проповіді Євангелії Ісуса Христа.
Друге слово, калео, вживається 140 раз в Новому Завіті. З цього можна зробити висновок, покликання є більш актуальною темою, ніж вибрання (від грецького еклоге - 7 раз).
