Коментарі

Важливі коментарі до робіт над підрядником

Суть християнського наказу

В першому розділі Листа Павла Тимофію є декілька слів, на які слід звернути увагу, щоб зрозуміти риторику апостола в Листі. Це епітаге - повеління (1:1), парангелло - наказувати (1:3), парангеліа - наказ (1:5,18), стратеуо - воювати (1:18) і стратейа - війна (1:18). Всі вони відносяться до військової термінології і Павло не даремно вжив їх у зверненні до Тимофія. Тут можна прослідкувати таку послідомність: Бог дав повеління апостолу, який в свою чергу передає наказ Тимофію, щоб той знав як проводити війну. Таким чином Павло показує Тимофію важливість всього, що він йому пише. Це не просто побажання, які можна виконувати і можна не виконувати, а чіткий наказ від Бога апостолу і від апостола Тимофію, який мусить іншим наказати також.

В ефеській церкві були люди, які вважали себе вчителями, але навчали зовсів не те, що відповідає євангельській научі. Тому Павло дає наказ Тимофію, щоб він з своєї сторони наказав їм не навчати так в церкві.

В армії наказ вищого командира передається підлеглим в досить суворій формі, тому в 1:5 Павло робить розмежування між наказом армійським і християнський. Словом «наказ» апостол хоче підкреслити прямолінійність з однієї сторони і відмінність з іншої сторони. Прямолінійність полягає в Божому повелінні, від якого не можна відхилятися, а відмінність полягає в різниці наказу армійського і християнського. «Ціль наказу християнського є любов від чистого серця і сумління чистого, і віри нелицемірної» (1:5). Не груба форма заборони чи зверхнє звернення до інших, а зовсім інший підхід – це «любов від чистого серця, сумління чисте і віра нелицемірна» того, хто має зупинити неслухняних в церкві.

Коментарі | Додати Ваш
  • Коментарів не знайдено

Залиште Ваш коментар

0